- нерозбірливо
- —————————————————————————————нерозбі́рливоприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нерозбірливо — Присл. до нерозбірливий … Український тлумачний словник
белькотати — очу/, о/чеш, белькоті/ти, очу/, оти/ш, недок. Нерозбірливо, без ладу щось говорити … Український тлумачний словник
бурчати — чу/, чи/ш, недок., розм. 1) перех. і без додатка. Говорити невиразно, нерозбірливо. || Докучливо висловлювати своє невдоволення чим небудь, дорікати комусь. 2) неперех. Утворювати одноманітні, приглушені, схожі на булькання звуки; дзюрчати (про… … Український тлумачний словник
вевекати — аю, аєш, недок., діал. Говорити невиразно, нерозбірливо … Український тлумачний словник
верзякати — аю, аєш, недок., перех. і неперех., вульг. Казати нісенітницю, дурницю. || Говорити нерозбірливо, недоладно … Український тлумачний словник
відчитувати — ую, уєш, недок., відчита/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) тільки док.Закінчити читати лекцію, урок тощо. 2) Читати що небудь перев. нерозбірливо написане. 3) що в чому, звичайно док., перен., рідко. Помітити, зрозуміти. 4) кого, розм. Робити… … Український тлумачний словник
гугнявий — а, е. Який говорить, співає нерозбірливо, у ніс. || З носовим відтінком … Український тлумачний словник
гугнявити — влю, виш; мн. гугня/влять; недок., перех. і без додатка, розм. Говорити, співати нерозбірливо, у ніс … Український тлумачний словник
гундосий — а, е, розм. Який розмовляє в ніс, нерозбірливо (про людину). || Який має носовий призвук (про голос); гугнявий … Український тлумачний словник
гундосити — о/шу, о/сиш, недок., розм. Розмовляти в ніс або монотонно, нерозбірливо і плаксиво; гугнявити … Український тлумачний словник